Стучит холодный ливень;
О лете слёзы льёт.
Но он омыть бессилен,
Что в памяти живёт:
Ромашек белых россыпь
И трели звонких птиц,
Всё то, что прочь уносит
В былое без границ.
Шумит осенний ветер,
Гнёт дерево в саду.
О том, чего не встретил,
О том, чего я жду.
Возможно, встречи рядом,
А может никогда.
Скользя в пути лишь взглядом,
Иду с надеждой я.
Журчит ручей с прохладой;
Рекой мечтая стать.
Ему лишь только надо
Вод горных силу взять.
Звенит по перекатам
Наполненный дождём.
С рассветом и закатом
Живая сила в нём.
Ступает тихо осень,
Неся покой лесам.
На землю листья сбросит,
Взметая к небесам.
О, осень, осень, осень!
Весною снова будь.
Хоть сердце, может, просит,
Дней прошлых не вернуть.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 5671 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
