“І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, - та не знайдуть його!” (Біблія, Амоса 8:12)
Словом Божим наповняюсь й шлю Його в простори.
Бо у тім не сумніваюсь, що зрушаться й гори,
Тільки Слово Боже вічне повік не минеться.
Але скоро, дуже скоро з землі забереться.
І шукатимуть Його від моря до моря...
(Хай нікого не спіткає та жахлива доля!)
Не знайдуть, - так Слово каже, - не віднайдуть люди...
О як тяжко-тяжко буде, плач і стогін всюди.
Ті, що нині розкошують у свавільстві злому,
Віднайти порад захочуть у Слові святому.
Не знайдуть, бо заберуться Господні поради,
Ті, що зараз ще доступні для кожної хати.
Про своє майбутнє, люди, нині потурбуймось,
І до зустрічі із Богом сьогодні готуймось.
У повітрі із Христом зустрінуться спасенні!
...Інші лишаться на горе — горді, не смиренні.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : мысли в авоське-31 - irina kramarenko Существует древнее сказание о том, как однажды Христу и Его ученикам встретился на пути жалкий безногий нищий. Апостолы спросили Спасителя, почему этот калека родился без ног. Иисус же сказал в ответ, что если бы этот несчастный был с ногами, то огнём бы и мечом он прошёл бы (опустошил бы) всю землю! А без ног он не делает зла.
Поэзия : Утро (пасхальная дикламация). - Елена Кузнецова Сестеры попросили подобрать дикламацию на Пасху, но стихи были либо короткими, либо их уже неоднократно рассказывали. Время оставалось мало, тогда пришла мысль попробовать самой написать. Молясь перед написанием и в процессе появилась эта дикламация. Как вышло судить вам дорогие читатели.
